Про ЛГБТ та одностатеві стосунки

Гомосексуальність — це коли чоловіки або жінки відчувають винятковий або переважний статевий потяг до осіб своєї ж статі. Причини цього явища не є до кінця відомими. Пояснення, чому так, бувають різними. У деяких випадках ми можемо уявити причини: це, наприклад, неправильне виховання, згвалтування або кривда, вчинена в ранньому віці або що. Чимось іншим є сама схильність, а іншим реалізування в сексуальному акті.

Святе Письмо розглядає гомосексуальні акти як спотворення, або навіть як розвиток гріха. Це є і у Старому, і в Новому Завіті (“…пристрасті ганебнію… змінили природне вживання на надприродне… Римлян 1,26-27; “мужоложники царства Божого не успадкують” 1 Коринтян 6,9-10). Церква вважає ці акти такими, що суперечать природі сексуального акту. Сама природа вказує, що людина є створеною так, аби чоловік та жінка доповнювали одне одного та передавали життя.

Чимало чоловіків мають глибоко закорінені гомосексуальні нахили. І до них треба ставитися зі співчуттям, тактовністю і повагою. Ніколи не принижувати, бо кожна людина є створена за образом і подобою Бога. Самими гомосексуальним схильностями людина не втрачає гідності. Треба бачити різницю поміж гомосексуальними схильностями та гомосексуальним актами.

Тіло чоловіка не пристосоване для повного з’єднання з тілом іншого чоловіка, як і тіло жінки не пристосоване для повного з’єднання з тілом іншої жінки. Не є можливим народження нащадків в одностатевих парах. Сама природа вказує, що це може відбуватися тільки між чоловіком та жінкою. Тому особи, маючи гомосексуальні схильності, є покликані до цнотливості, так само, як і всі інші особи, тобто до переживання сексуальних актів виключно з особою, з якою творять подружжя і стримування від контактів з особою, з якою не є у тривалому зв’язку.

Подружжям при цьому ми називаємо тривалий (аж до смерті) зв’язок чоловіка та жінки, як на це вказує сама природа. Це люди, котрі перед іншими людьми, а також перед Богом (у випадку християн або інших релігійних людей) виразили прагнення творення тривалого зв’язку, позначеного рисою єдності, і прагнуть передавати життя. Ми бачимо сексуальний акт, як річ дуже добру і святу, як засіб зміцнення єдності подружжя та народження дітей. А гомосексуальність спотворює саме поняття “подружжя”.

Про гендерну рівність

Вся філософія починається від уточнення понять. Гендер — слово неоднозначне. Деякі люди можуть розуміти його так, що “існує стать юридична, а існує стать культурна”. Тобто не є важливо, ким людина є біологічно — вона може сама довільно, всупереч фактичному біологічному походженню, визначати, ким вважає себе. Та з християнської точки зору, а також і з права природного, це є неправдиво та небезпечно. Не тільки статеві органи та їх вигляд вказують на те, ким є людина — чоловіком або жінкою, а також і хромосомний набір. Тобто виходить, що навіть хірургічні операції не змінять статі людини.

Правильніше було б говорити про стать, це поняття є однозначне в контексті рівності між чоловіком та жінкою. Жінку Бог створив з ребра Адама — це глибокий біблійний образ, який показує, що чоловік і жінка як особи є рівними. Рівність у гідності не означає ідентичність.

Що би я не робив, як чоловік, я ніколи не зможу одного — народити дитину. Тобто вже видно з того, що покликання чоловіків та жінок є різними — це закладено природою. Ці покликання трохи різні, але вони не суперечать одне одному. Це — доповнення. І вони не суперечать поняттю гідності. Біблія говорить, що серце жінки — в руках чоловіка, і тоді йому більше нічого не треба.

Жінка — це мати і княгиня дому. І це — багатогранна професія. Ще півроку тому дитина була іншою, ніж тепер, і потрібно думати, що їй сказати, що дати їсти — вважаю, що це набагато цінніше, ніж будь-яка бізнесова праця жінки. Це — справжнє покликання. Хоча очевидно, що, крім цього, жінки також займаються бізнесом, політикою, суспільним служінням. Але існує і вище, більш вимогливе і складніше покликання, яке дає більші плоди — материнство, це роль жінки як “княгині дому”.

Про впровадження сексуальної освіти в школах

Діти не є власністю держави. За дітей відповідають батьки. Оскільки не всі батьки можуть забезпечити дітям освіту, проситься інші відомства. Проте не може бути так, щоби хтось інший примушував дітей до такого навчання, на яке батьки не погоджувалися. Бо це є порушення прав людини, про які тепер багато і голосно говорять. Я не можу взяти вашу дитину і навчати її того, на що ви не погоджувалися.

Перш за все, треба дізнатися, що саме запропоновано викладати дітям на таких уроках.

Найголовніше — те, що дають дітям батьки. Коли діти бачать, як їхній батько ставиться до матері, а мати — до батька, так само потім будуть ставитися і до своїх чоловіків та дружин. Діти мають розуміти, що прийшли на світ з благодаттю Бога і через любов батьків, і що таким способом [сексуальні стосунки] батьки передають життя. На таких уроках [сексуальної освіти] треба пояснювати дітям, що їх тіло є недоторканим і що ніхто не має права торкатися їх. Є теми, які дійсно потрібно представляти, але це має відбуватися лише за згодою батьків і так, як хочуть батьки. Батьки ж мають право погодитися або не погодитися на це.

о. Григорій Драус

“Новое время”

Сподобалось? Перешли друзям в соціальних мережах:
  • Добавить ВКонтакте заметку об этой странице
  • Мой Мир
  • Facebook
  • Twitter
  • Яндекс.Закладки
  • Одноклассники
  • Blogger
  • RSS
Categories: Новини

Leave a Reply


*